Space Radio Physics

Мартиненко Сергій Ігоревич
Доцент

E-mail:Sergey.I.Martynenko @univer.kharkov.ua
Наукові інтереси:
Електродинаміка земної мезосфери та нижньої іоносфери, яка охоплює потужні мезосферні електричні поля, електричні поля та їх роль в передачі крупномасштабних збурень від літосфери через атмосферу і іоносферу до магнітосфери, крупномасштабні збурення в області D іоносфери від локалізованих джерел енергії; модифікація іоносферної D області ВЧ радіовипромінюванням; електродинамічна взаємодія в системі тропосфера-мезосфера-нижня іоносфера.

Доц. Мартиненко Сергій Ігоревич – народився 7 лютого 1953 р. в м. Харкові. Батько, Мартиненко Ігор Олександрович, – головний технолог ПО “Радіодеталь”. Мати, Мартиненко (Аліпова) Ганна Іванівна – викладач української мови і літератури середньої школи.

У 1970 р. закінчив із Золотою медаллю фізико-математичну середню школу № 27

м. Харкова. За час навчання в школі був неодноразовим переможцем районних, міських, обласних і республіканських олімпіад по фізиці, географії, хімії, математиці, історії, українській мові і російській мові. Має музичну освіту, в 1969 р. закінчив музичну студію по класу акордеона.

У 1970 р. поступив на радіофізичний факультет Харківського державного університету (ХГУ) імені А. М. Горького, який з відмінністю закінчив в 1975 р. за фахом “радіофізика і електроніка”. З 1975 р. по теперішній час працює на кафедрі космічної радіофізики, де обіймав посади мол. наукового співробітника (1975 – 1983 рр.), ст. наукового співробітника (1983 – 2005 рр.), доцента (2005 – теперішній час).З 1976 р. за сумісництвом займався педагогічною діяльністю: керував виконанням курсових і дипломних робіт студентами радіофізичного факультету ХГУ, вів практичні заняття по курсу “Загальна фізика” (ХГУ), читав лекції із спец. курсу “Фізика плазми” (ХГУ), вів практичні заняття по загальному курсу “Вища математика, теорія вірогідності і математична статистика” (Харківський фармацевтичний університет).З 2005 р. читає лекції з курсів “Методи перетворення сигналів” і “Фізика верхньої атмосфери”, веде практичні заняття по курсу “Статистична радіофізика”, керує радіотехнічною практикою студентів. Під його керівництвом виконано і захищено більше 40 дипломних робіт.

У 1982 р. захистив кандидатську дисертацію “Вплив нелінійних ефектів в d-області іоносфери на параметри короткохвильових радіосигналів”. У 1983 р. колектив авторів НДР, де він був відповідальним виконавцем, удостоєний премії Ради Міністрів СРСР за результати досліджень космічного простору.Він є автором і співавтором більше 130 наукових і навчально-методичних робіт, в 1997 – 2003 рр. був одним з основних виконавців науково-дослідних робіт, що проводяться в рамках діяльності Українського науково-технологічного Центру з фінансуванням із США (проектні угоди №№ 471, 1772 і 1773).За успіхи в науковій діяльності в 2003-м році нагороджений Грамотою Головного управління освіти і науки Харківської обласної держадміністрації. Він виступав з десятками наукових доповідей на міжнародних і всесоюзних конференціях, у тому числі в 2006-м році на спеціальне запрошення НАТО виступив з великою науковою доповіддю на симпозіумі НАТО по іоносферних дослідженнях (Аляска, США).За версією американського видання “Who is who in the world” протягом останніх декількох років Мартиненко С.І. входить до числа кращих в світі фахівців в області науки і техніки.

Наукові інтереси Мартиненко С.І. лежать в області нового наукового напряму – досліджень електродинамічних процесів в електрично активній середній атмосфері і нижній іоносфері, вивчення взаємодії цих областей з навколоземним космічним простором в рамках макросистеми літосфера – тропосфера – іоносфера – магнітосфера, а також досліджень впливу потужних природних і антропогенних джерел(землетруси, виверження вулканів, аварії на АЕС, старти космічних апаратів, потужне радіовипромінювання) на розвиток і поширення на великі відстані у вищезгаданій макросистемі великомасштабних обурень. Отримані основні наукові результати:

– побудована аналітична модель процесу взаємодії потужних мезосферных електричних полів з іоносферною плазмою;

– уперше запропонований і апробований дистанційний метод діагностики параметрів електрично активної мезосфери і відповідних плазмових обурень в D- області іоносфери;

– на підставі отриманого великого масиву експериментальних даних вперше проведено статистичне моделювання характеристик як потужних мезосферних електричних полів, так і плазмових обурень, які ними викликаються, над регіонами України і Канади;

– запропонований новий малоінерційний механізм атмосферно-іоносферної взаємодії, який впливає на процеси розвитку і поширення на великі відстані обурень в іоносфері, що викликаються віддаленими потужними природними і штучними джерелами;

– у існуючу модель глобального атмосферного електричного ланцюга введений новий активний елемент – електрично активна мезосфера. Основні наукові роботи доц. Мартиненко С.І. включають такі:

1. Martynenko S. I. On the electrical coupling between the troposphere and the mesosphere / S. I. Martynenko, S. F. Clifford // International Journal of Geomagnetism and Aeronomy, GI.–2007.– Vol. 6.–P. 1–6.

2. Martynenko S. I. Statistical parameters of nonisothermal lower ionospheric plasma in the electrically active mesosphere / S. I. Martynenko, V. T. Rozumemko, O. F. Tyrnov, A. H. Manson, C. E. Meek // Adv. Space Res.–2005.–Vol. 35.–P. 1467 – 1471.

3. Meek C. E. Remote sensing of mesospheric electric fields using MF radar / C. E. Meek, A. H. Manson, S. I. Martynenko, V. T. Rozumemko, O. F. Tyrnov // J. Atmos. Solar-Terr. Phys. – 2004.–Vol. 66.–P. 881–890.

4. Fuks I. M. Lower ionosphere response to conductivity variations of the near–earth atmosphere / I. M. Fuks, R. S. Shubova, S. I. Martynenko // J. Atmos. Solar-Terr. Phys.–1997–Vol. 59, № 9.–P. 961–965.

Навчальна робота
Для студентів 4 курсу
вибіркові навчальні дисципліни:
Методи перетворення сигналів (програма, анотація)
Основи аерономії (програма, анотація)
Фізика атмосфери (програма, анотація)
Сторінка кафедри