Dr

Місюра Всеволод Олександрович 23.11.13 – 24.02.98

Науковий напрям. Поширення радіохвиль та фізика навколоземного простору.
Біографічна довідка. Народився у селянській сім’ї в селі Високе Глушковського району Курської області. Помер в м. Харкові в 1988 році, похований на кладовищі селища Жихорь Харківської області.
    З 1930 по 1934 роки вчився в Артемівському механічному технікумі, а в період з 1934 по 1935 роки — вчитель фізики в середній школі на своїй батьківщині. В 1941 році закінчив фізико-математичний факультет Харківського державного університету. З 1941 по 1945 роки вчився в Військово-повітряній академії ім. Н. Є. Жуковського.
    Кандидат фізико-математичних наук. В 1948 – 1951 — ад’юнктура в Артилерійській радіотехнічній академії (АРТА) ім. Л. А. Говорова. Захищена кандидатська дисертація, яка присвячена особливостям поширення радіолокаційних сигналів в атмосфері Землі.
    Доктор фізико-математичних наук. В 1964 році в АРТА захищена докторська дисертація, в якій проаналізовані різні аспекти впливу іоносфери за збурених та незбурених умов на роботу радіоліній різного призначення.
    Головні наукові результати. Після захисту докторської дисертації Всеволод Олександрович становиться ініціатором створення кафедри космічної радіофізики на радіофізичному факультеті ХДУ, яку він очолював з 1964 року по 1990 рік.
В. О. Місюра створює науково-технічну базу кафедри — Радіофізичну обсерваторію, яка і в цей час є практично єдиним в Україні центром наземних радіофізичних досліджень навколоземного космічного простору в інтервалі висот 50 – 18 668 км та діапазоні частот 3 кГц – 4 ГГц.
Особливо важливими є такі його наукові досягнення, які отримали широке визнання, як у вітчизняній науці, так і за кордоном, як розробка і впровадження у практику концепції комплексних космічних досліджень навколоземного космічного простору та проведення перших в СРСР вимірювань методом некогерентного розсіювання, проведених в 1963 році.
    Науково-організаційна діяльність. За 50 років науково-педагогічної діяльності В. О. Місюра прийняв участь у підготовці сотень фахівців в області радіоелектроніки та радіофізики, підготував більш ніж два десятка кандидатів наук, більше десяти його учнів стали докторами наук. Автор і співавтор понад 400 печатних праць, наукових звітів та навчальних посібників.
        Нагороди, премії, відзнаки. Лауреат Державної премії України, заслужений діяч науки і техніки України. Неодноразово відмічався урядовим нагородами (орден Вітчизняної Війни 2 ступеня, орден Червоної Зірки та одинадцять медалей) а також такими преміями, як "За кращу наукову роботу, виконану в вузах країни", Державна премія України в галузі науки і техніки та іншими. В 1993 році присвоєно звання "Заслужений діяч науки і техніки України".